Плечун Юрій Іванович
Перший заступник Голови Правління ПАТ «ЗАЗ».
У Запорізький машинобудівний інститут на автомобільний факультет за фахом "Автомобілі і трактори" Юрій Іванович Плечун поступив після служби в армії.
Із самого початку на АвтоЗАЗі, як вважає Юрій Іванович, йому дуже пощастило. Адже з перших днів роботи на автозаводі він трудився конструктором поряд з талановитою людиною, головним конструктором Володимиром Петровичем Стешенко. Це була неабияка особа. Отже вчитися інженерній творчості було у кого.
Про рівень кваліфікації молодого інженера красномовно свідчить і те, що та компоновка моторного відсіку, яку він виконав в перший рік своєї роботи на АвтоЗАЗі, з роками не втратила своєї актуальності. Виконані Ю.Плечуном напрацювання використовуються і зараз при установці моторів Мелітопольського моторного заводу на різні автомобілі, у тому числі і двигуна об'ємом 1,3 л на автомобіль "Ланос". Втім, і те, що через рік роботи на заводі Ю. Плечуну була привласнена кваліфікація інженера-конструктора третьої категорії – факт примітний. Адже, як правило, молодий фахівець міг отримати категорію не раніше ніж через три роки. Але у випадку з Ю.Плечуном зробили виключення – вже за перший рік роботи він виконав дуже великий об'єм робіт, дуже чітко провів складні конструкторські розрахунки, проявивши при цьому кмітливість і творчий підхід. Строга тарифікаційна комісія, якій Юрій Іванович представив свої роботи, присудила йому кваліфікацію інженера-конструктора III категорії. Так починалася його кар'єра: інженер-конструктор, інженер-конструктор III категорії, інженер-конструктор II категорії, інженер-конструктор I категорії, начальник бюро, начальник відділу Управління головного конструктора, заступник головного конструктора по проектуванню, головний конструктор – начальник Управління головного конструктора, начальник технічного центру, директор технічного департаменту – технічний директор, перший заступник голови правління ЗАТ «ЗАЗ».
Легких шляхів в житті Юрій Іванович ніколи не шукав, звик розраховувати на свої сили. Так, головним конструктором Ю. Плечун став у важкий для заводу час, – виробництво стояло, і не можна було чекати, поки проблема вирішиться сама собою, треба було діяти, треба було виживати і зберегти колектив заводських конструкторів. Не можна було допустити, щоб люди, які мають колосальний досвід і знання, пішли із заводу. Тому він дуже чітко організував роботу по виконанню фінансового плану, який був доведений до колективів, дуже активно вів пошук замовлень з боку.
Те, що на Запорізькому автозаводі він починав з відділу нових розробок, Ю. Плечун вважає великим успіхом, адже він на душу хворіє за вітчизняне автомобілебудування, і образливо, коли хороші задумки залишаються тільки на папері. Він був на автомобільних підприємствах в Германії, в Кореї, Франції і вважає, що у нас є не тільки відмінності, але і багато загального. Технологічні підходи, загальні принципи дуже схожі. До того ж, якщо підходити зважено, підготовка наших фахівців набагато краща, ніж в будь-якій іншій країні. І не від них залежить нинішнє полягання автомобілебудування в Україні, коли вітчизняне автомобілебудування не завжди знаходить підтримку на державному рівні, а в країну безперешкодно завозяться підтримані автомобілі. Не може бути розвиненого автомобілебудування в країні з відсталою економікою.
Зараз, вважає Ю.І. Плечун, слід враховувати реалії часу і працювати в парі з іншим могутнім автовиробником, у якого є ноу-хау, високі технології, нові конструкції. Але при цьому, – він твердо переконаний, – необхідно обов'язково розвивати власне виробництво.
Що ж, автомобілебудування України, не дивлячись на економічні нелади, помалу розвивається, і серед тих, чий творчий потенціал затребуваний – Юрій Іванович Плечун, прекрасний інженер, умілий організатор, людина, яка вірно служить справі відродження вітчизняного автомобілебудування.
Повернутися до списку Випускники транспортного (автомобільного) факультету.